- mucit
- بدعبديعخالقخلاقكاشفمبتدعمبتكرمبدعمخترعمستحدثمستنبطمكتشف
Türkçe-Arapça Sözlük. 2009.
mucit
Look at other dictionaries:
mucit — is., di, Ar. mūcid 1) Yeni bir buluş ortaya koyan, icat eden kimse 2) sf. Yaratıcı, yaratan … Çağatay Osmanlı Sözlük
мучить — мучу, укр. мучити, ст. слав. оумѫчити δαμάσαι, мѫчити βασανίζειν, κολάζειν (Супр.), болг. мъча мучу (Младенов 314), сербохорв. му̏чити, чеш. mučiti, слвц. mučit᾽, польск. męczyc. Родственно лит. mankyti, mankau давить, мучить , др. сакс. mengian … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
mûcid — (A.) [ ﺪﺝﻮﻡ ] icat eden, mucit … Osmanli Türkçesİ sözlüğü
